Антверпен

Місто Рубенса зустріло мене надзвичайною красою місцевого вокзалу. Старовинна будівля з величезним куполом та різноманітним орнаментом – одразу відчув, що місто сподобається.

Трохи довго шукав центр, але коли знайшов – подих просто перехопило. Вузенькі вулички, бруківка, середньовічна архітектура… Фантазія миттєво відтворює історичні портрети та події.
А от і Рубенс. Спочатку пам’ятник, а потім – триптихи у Соборі (Cathedral of Our Lady). Враження надзвичайні! Незважаючи на свою неприхильність до церковних споруд, я сидів у першому ряду та мрійливо дивився вгору. А перед виходом, поставив свічку за довгі роки та здоров’я моїх батьків – думаю, для них це важливо.
Далі був Grote Markt з українським прапором на адміністрації та багато інших старовинних будинків. Порт з баржами та виставкою човнів. Та, нарешті, річка, яку дійсно можна так назвати.
Єдине з чим провтикав, так це музей художнього мистецтва. Коли прийшов, вже було закрито. Художники недоотримали моїх позитивних емоцій, а я довго спілкувався з жінкою з Великобританії на сходах музею.
Говорили про Лондон з його позитивом та негативом. Про Україну та проблему Сходу і Заходу. Про цікаві туристичні місця… Гарна вийшла розмова. Як жаль, що я не знаю інших мов.